Презентація роботи

 19 квітня відбулася презентація нашого проекту. Ми активно готувалися до цієї події. Головною прикрасою виступу був запашний коровай, випечений нашими шкільними кухарями.

Відвідали бібліотеку

Протягом усього проекту цінну допомогу у пошуку інформації про хліб надавала нам наша бібліотекар Наталія Анатоліївна. Особливо цікавим для нас був бібліотечний урок про хліб, на якому ми дізналися багато нового: послухали легенди, переглянули енциклопедії  тощо.

На базі нашої школи відбувся міський семінар "Робота з дітьми з особливими потребами у рамках загальноосвітньої школи". На цьому семінарі ми мали можливість представити свою роботу  у проекті "Сила від хліба".

презентація

Дякуємо нашим новим друзям із міста Львова за ідею!  Дивлячись саме на ваші успіхи, ми вирішили теж спробувати представити свою роботу.

Беремося готувати

"Чоловіки - найкращі кухарі", - вирішив Ілля і взявся до справи.
Вийшло доволі непогано!

Пшениця

Пшениця — дуже давня культурна рослина. її вирощують по над 10 тисяч років. Зернівки пшениці постійно знаходять під час розкопок перших поселень людини. У пірамідах єгипетських фа­раонів також знайдено пшеничні зерна, схожі на зерна сучасної пшениці.

У чому користь хліба?

       Хліб - один з основних продуктів харчування людини. Потреба в ньому становить від 300 до 500 г на добу, залежно від віку людини, характеру праці. Цінність хліба в тому, що він містить майже всі поживні речовини, необхідні людині. Важливим показником біологічної цінності хліба є вміст у ньому вітамінів. Хліб — основне джерело вітамінів групи В, РР, Е. З мінеральних речовин у ньому є фосфор, кальцій, залізо, магній та ін. Хліб відрізняється від багатьох інших продуктів харчування тим, що добре засвоюється організмом. Енергетична цінність хліба досить висока. Так, 100 г хліба забезпечує близько 35 % потреби організму  в енергії.
 

Етикет за столом

Правила хорошого тону:

• хліб береться не виделкою, а руками;
• хліб ножем краще не різати, а відламувати маленькими шматочками;
• за бажанням маленькі шматочки хліба можна намащувати маслом, при цьому масло беремо помалу з масельнички на край власної тарілки;
• що бутерброд було зручніше їсти, його розрізають в своїй тарілці, користуючись виделкою та ножем.

Хлібна подорож

А ви знаєте, який хліб їдять у різних країнах?

Хліб- це просто вода та борошно? Якби це було так, то наші булочні виглядали б досить скромно. Існують сотні і тисячі рецептів хліба, різних за щільністю, смаком, формою і розмірами.

Хліб у народних обрядах

Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа - кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня - святвечір, 13 січня - щедрий вечір, 18 січня - голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва - пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.

Хліб "Зигзаг удачі"

ПРОДУКТИ:
Склянка — 240 мл

• Вода — 1 склянка і 3 ст.л.,
• манка — 1 склянка,
• борошно вищого гатунку — 3 1\4 склянки,
• сіль — 2 ч.л.,
• цукор — 5 ст.л.,
• живі дріжджі — 20 г,
• олія — 5 ст.л.

Гарбузовий хліб "Руде сонечко"

Дуже смачний хліб. Смак нагадує Великодню паску. Солодкий, з горіхами і сухофруктами.  Варто спробувати!

Музей хліба

Музей хліба у Києві відкритий уже майже тридцять років. Серед експонатів тут – зразки випічки з різних регіонів України, знаряддя праці хліборобів, зернові культури й багато іншого, так чи інакше пов’язаного з хлібом.

Музей хліба зберігає пам’ять про традиції хліборобства на території України зі стародавніх часів і до сучасності. За словами співробітників, збирають вони не лише оригінальні паляниці, але й відомості про традиції випікання, й навіть рецепти. 

 

Що означає слово "хліб"

 Переглянувши словники, ми виявили, що:

хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

Звичаї та повір'я, пов'язані з хлібом.

Із сивої давнини хліб шанували, боялись його образити. Тому і народжувалися різні звичаї та повір’я, які ні в якому разі не можна було переступати:

1. Вважалося, що людина, яка з’їла їжу без хліба, здійснювала великий гріх і за це буде покарана богами.

2. Весною, коли починали орати землю, в першу борозну клали шматок тільки що спеченого хліба, щоб пригостити та задобрити матінку-землю.

Звичай "хлібувати"

          У сиву давнину гарним був звичай «хлібувати» – обсипати зерном молодих, новонароджених, щоб зерно доброти і поваги до хліба зринало у їхніх думах. Жодне українське весілля не обходилося без запашного короваю, крім нього, випікали ще й шишки та калачі. Частування гостей короваєм – це поетичне дійство українського весілля. Пекти його запрошували жінок, в чиїх сім’ях панувала любов та злагода. Оздоблення короваю випеченими голубами уособлювало побажання продовження роду, щасливого подружнього життя та достатку.

Цікаво про хліб

        1. У всі часи хліб високо цінився і шанувався людиною. Його ставили в один ряд з золотом і сонцем. У скорописі Стародавнього Єгипту сонце, золото та хліб позначались однаково – кружок з крапкою в середині.

        2. Так само, як і до хліба, народ з давніх часів ставився і до праці тих, хто його пік: тих, хто готував хліб низької якості, карали – стригли наголо, прив’язували до стовпа, шмагали, і навіть відправляли у вигнання; на честь великих майстрів будували монументи. До теперішнього часу у Римі зберігся надгробок – монумент висотою 13 метрів пекарю Марку Вергілію Єврісаку, засновнику багатьох пекарень, який жив дві тисячі років тому.

Цікавинки про хліб

• Хліб винайшли помилково

Хліб винайшли помилково більше 7,5 тис. років тому. Перший буханець зробив древній єгиптянин, який випадково залишив суміш борошна і води у теплій печі на ніч. Коли він повернувся, він виявив м’яке тісто, набагато апетитніше, ніж тверді коржики, які він намагався готувати.

• Походження сендвічів

Один з найпопулярніших різновидів канапок – «Сендвіч» був названий на честь графа Сендвіча – відомого картяра. Саме він придумав класти м’ясо між двома скибками хліба, щоб не забруднити руки за грою.

• Відмова від хліба – найгірше покарання

З перших століть нашої ери в Індії існував закон, за яким злочинців карали тим, що на певний час забороняли їсти хліб. При цьому індійці були впевнені, що той, хто не їсть хліб, матиме погане здоров’я і нещасну долю. І говорили при цьому: "Все є їжа, але хліб є її велика мати".

• Чому хліб пахне так смачно?

Виявляється, що запах хлібу – один із найбагатших і складніших за своїм складом. Виникає він при взаємодії більш, ніж шістдесяти ароматичних елементів. З одного зернятка виходить близько двадцяти міліграмів борошна, і це означає, що для випічки одного батону потрібно борошно від помелу приблизно 10 тисяч зерен.

За матеріалами 

http://www.hlibnahata.com.ua

Як виготовляється хліб у промисловості? Віртуальна екскурсія

Вам цікаво подивитись як виготовляється хліб у промислових масштабах?

Пропонуємо віртуальну екскурсію на сучасний автоматизований завод «Концерну Хлібпром» у місті Львові. 

Обжинки

Є у нашого народу прекрас­ний звичай, пов’язаний із жнивами. Це обжинки, своєрідний вінець жнивам. Завершуючи косови­цю, залишали на обочині поля жмут колосся, яке називали «бородою». Підв’язуючи пучечок чер­воною стрічкою, оздоблювали квітами, а вершок надламували, щоб колосся схилялося долі, як подяка щедрій ниві. В підніжжі клали окраєць хліба й дрібок солі, а поряд засівали вим’ятим з кількох колосочків зерном клаптик землі, при­казуючи:
- Сійся-родися, жито-пшениця, всяка пашниця, краща, ніж торік!
Після цього жінки йшли до снопів, ви­тягували колосочки і робили з них квітку-китицю, сніп-рай або ж плели колосяний хрест і несли в село. Ці атрибути ставили на покуті - місце, де мають перебувати душі покійників та добрі польові духи. Дівчата ж вибирали з-поміж себе найкращу дівчину — «княгиню», вона ставала в коло, клала на ліве плече серпа, брала у праву руку цурку і опус­кала голову. Найповажніший жнець обв’язував її перевеслом з житніми колосками, одягав на голо­ву вінок. Всі учасники обжинок повільно залишали лан, співаючи обжинкових пісень.

Історія хліба

Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води. Подібний хліб і зараз готують в різних частинах світу, наприклад, мексиканську тортілью, індійський чапаті, шотландські вівсяні та північноамериканські коржики.
Згідно з археологічними знахідками хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Прислів'я та приказки про хліб

• Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.
• Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
• З'ївши калач, берися знов до хліба.
• Калач приїсться, а хліб ніколи.
• Нагодують калачем та й у спину рогачем,
• Плети йому калачі, а він тобі лапті.
• Тринди-ринди — коржі з маком.

Наше жито проросло!

Загадки

Ці загадки підготували Ілля Мазур та його мама Ольга Анатоліївна.
***
Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)
***
Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно)
***
Тисяча братів одним поясом підперезані (Сніп)
***
Ноги на полі,
Тіло в стодолі,
А голова на столі. (Пшениця).

А ось так проросли зерна пшениці.

 Діма Чолак та його мама Марія Семенівна посадили вдома зерна пшениці. Ось і результат.

Висаджуємо зернята жита

Спочатку ми замочили на кілька днів зернята жита у воді. Залишили їх на кілька днів.

 Потім ми висадили зернятка у  грунт.

Його величність Хліб

(Підготували Салабай Денис з мамою Галиною Миколаївною)
                             З хлібом у нас зустрічають гостей.
                             Хліб на весіллях цвіте в короваї.
                             І кращих немає на світі вістей,
                             Ніж хліб уродився на славу.

Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще в нього багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, пиріг, паска, калач, паляниця... І, все – таки, хліб.

Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди здавна шанобливо ставилися до хліба і ласкаво говорили: хліб – усьому голова, хліб – годувальник.

Загадки

(Підготував Скалацький Даниїл)

1.Народився у землі,

   Зарум’янивсь на вогні

   І з’явився на столі

   До борщу тобі й мені.

2.В землю кидалося,

   На повітрі розгулялося,

   В печі готувалося,

   На стіл подавалося.

3.Мене б’ють,

   Мене товчуть і ріжуть,

   А я все терплю,

   Всім добро роблю.

4. Виріс у полі

   На добрій землі,

   Місце найкраще

   Знайшов на столі.

Вірші про хліб

(Підготував Скалацький Даниїл)

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

Хлібне дерево

Серед тропічних лісів Азії, в Африці, на Мадагаскарі ростуть хлібні дерева, що відіграють велику роль у харчуванні населення. Плоди хлібного дерева їдять у сирому, вареному, печеному вигляді. З напівстиглих плодів (за своєю формою буває круглий або довгастий і може важити до 14 кг) готують різні напої, із стиглих - печуть пудинги і навіть бісквіти. Вживають у їжу і підсмажене насіння. З волокон молодих дерев виготовляють одяг, мотузки, риболовне знаряддя. Молочний сік, що виділяє дерево, використовують як клей. З листя виготовляють легкі капелюхи, а відвар застосовують для лікування щлунково - кишкових хвороб.

Цікаво про хліб

• У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на палях на місці висохлого озера.
• У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю.
  

Українська народна пісня "Зеленеє жито, зелене"

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
А вже ж мої гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Покосили жито за селом,
А вже ж мої гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес,
При столі зібрався рід увесь.

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито при ріллі,
Славно мойому роду при столі.

Українська народна легенда "Хліб і золото"

     Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один знав про все багатство короля.

Українська народна гра "Пиріжок"

Усі діти, крім одного (покупця), стають ключем (поклавши руки один одному на плечі). Передній зветься пекарем, усі інші - піч, а останній - пиріжок. покупець питає у пекаря: "Де мій пиріжок:" - "Он за піччю лежить", - відповідає пекар. "Він біжить!" - вигукує пиріжок, одривається від гурту і намагається стати спереду пекаря, покупець його ловить. Якщо пиріжку вдасться зайняти місце перед пекарем, то він сам стає пекарем, а покупець знову ловить крайнього. Якщо ж покупець піймає пиріжка, то міняється з ним роллю.

Хліб - усьому голова

Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, добробут, багатство.

Стартуємо у проекті "Сила від хліба, хліб - від землі"

Де б ви не накривали на стіл, яких би страв не наготували, всі старання будуть марні, якщо забудете про хліб. Спробуємо оцінити сонячне світло, красу землі і тепло рідного дому. Щоб ми не задумували, про що не мріяли - усьому міра хліб. В ньому основа нашого благополуччя, він - запорука усіх наших радостей і надій. Як говорили в давнину: "ЗЕМЛЯ НА ЗЕРНЯТКУ СТОЇТЬ..."