Звичаї та повір'я, пов'язані з хлібом.

Із сивої давнини хліб шанували, боялись його образити. Тому і народжувалися різні звичаї та повір’я, які ні в якому разі не можна було переступати:

1. Вважалося, що людина, яка з’їла їжу без хліба, здійснювала великий гріх і за це буде покарана богами.

2. Весною, коли починали орати землю, в першу борозну клали шматок тільки що спеченого хліба, щоб пригостити та задобрити матінку-землю.

3. Був звичай у хаті тримати черству паляницю, яку пекли у страсну п’ятницю. Її не їли, а підвішували до стелі, і вона цілий рік справно відганяла злих духів від хати.

4. Як необхідно тримати паляницю, коли її ріжеш? Англійські моряки вважали, як тільки перевернути паляницю верхньою шкоринкою вниз, то зразу ж десь у морі обов’язково з’явиться якийсь корабель.

5. Якщо паляниця розкришиться у руках, значить, не минути неприємностей.

6. Якщо при випіканні хліба одержують паляницю, у якої боки без скоринки, в сім’ї народяться близнюки.

7. Якщо на шкуринці паляниці з’явилася тріщина, то це означає, що хтось піде з дому.

8. Якщо хліб у печі роздвоювався, то це до розлуки.

9. У Польщі, коли народжується дівчинка, тісто замішують на меду. Таке тісто дозрівало, як сир, до її весілля. Коржі, випечені з такого тіста – найкраща страва святкового столу. Якщо ж жінка виходила заміж вдруге, то, звичайно, ж вона і гості залишалися без цих вишуканих ласощів.

10. У Словакії пряник, який випікався із замішаного на меду тіста за народним звичаєм підносили нареченій. Вона берегла його в скрині і вручала в день весілля своїй доньці, як естафету. А через два десятки літ такий пряник можна з’їсти, бо хліб на меду не черствіє.

11. У Пакистані перед весіллям нареченій пропонували підготувати тісто для випічки двадцятикілограмового хліба. Якщо опара не піднімалася, весілля не відбувалося.