Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли караван, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім караван, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.
Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа - кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня - святвечір, 13 січня - щедрий вечір, 18 січня - голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва - пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.
На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб - паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-ого серпня) - це коржі з маком та медом. І нарешті - калита, яку пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита - круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і , очевидно, це символізувала собою надкушена калита."Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.
Тож повернімося й ми до своїх святинь, вклонімося святому хлібові, бо в ньому наше життя, сьогоднішнє і майбутнє.
За матеріалами sofiynist.donntu.edu.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар